Останнім часом все частіше в економічній літературі зустрічається поняття аутсортингу. Назва аутсортинг (англ. outsorting) походить від англійського outsourse – зовнішній ресурс. Загалом же, аутсортинг є одним із найпопулярніших методів оптимізації ресурсів при побудові та експлуатації систем у різноманітних сферах діяльності. Сучасне поняття аутсортингу можна визначити як оптимізацію діяльності та скорочення витрат підприємства чи організації на базі концентрації в основних сферах діяльності та передачі вторинних або непрофільних функцій стороннім виконавцям.

Загалом, аутсортинг здійснюється за трьома основними напрямками: аутсортинг кадрових ресурсів, технологій та інфраструктурних систем. Для правничого ринку цікавим є перший напрямок, який полягає у залученні сторонніх спеціалістів до виконання найбільш складних задач, що потребують вузької спеціалізації та високої кваліфікації. Враховуючи це, деякі фахівці обмежують поняття аутсортингу лише використанням спеціалізованої зовнішньої організації для обробки банківських та інших фінансових документів при проведенні комерційних операцій великої компанії. В національній практиці в таких мегаполісах як Київ, Дніпропетровськ, Донецьк тисячі представників малого та середнього бізнесу користуються послугами спеціалізованих компаній, зазвичай – аудиторських фірм. В регіонах цей процес лише започатковується, але деякі компанії, які посідають провідні позиції на місцевих ринках вже звертаються за послугами до професійних аудиторів.

Використання аутсортингу виключно в обслуговуванні фінансової документації, на думку багатьох фахівців, є обмеженим розумінням його сутності. Безперечно, надання у розпорядження підприємства фахівця з податкового права для допомоги бухгалтерові чи консультування усього фінансового підрозділу компанії є найбільш розповсюдженим виявом зазначених технологій менеджменту, але не єдиним. Дедалі більшого поширення набуває використання аутсортингу в реалізації конкретних проектів компанії.